2-а царiвРозділ 9 |
|
1 |
|
2 І при́йдеш туди, і побач там Єгу́, сина Йосафа́та, Німшієвого сина. І ти вві́йдеш, і ві́зьмеш його з-між братів його, і введеш його до вну́трішньої кімна́ти. |
|
3 І ві́зьмеш горня́ цієї оливи, і ви́ллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчи́ниш двері й утечеш, і не будеш чекати“. |
|
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту. |
|
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники́ ві́йська. І він сказав: „Слово мені до тебе, о керівнику!“ А Єгу відказав: „До ко́го з усіх нас?“ І той сказав: „До тебе, о керівнику!“ |
|
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: „Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Пома́зую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем! |
|
7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзаве́лі. |
|
8 І згине ввесь Ахавів дім, і ви́гублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну́, і невільного та вільного в Ізраїлі! |
|
9 І зроблю́ Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного. |
|
10 А Єзаве́лю з'їдять пси в Їзрее́левій діля́нці, і не буде, хто б її поховав“. І відчини́в він двері та й утік... |
|
11 А Єгу́ вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: „Чи все гаразд? Чого прихо́див той несамови́тий до тебе?“ А він відказав: „Ви знаєте того чоловіка та його мову“. |
|
12 А вони відказали: „Неправда! Розкажи ж нам!“ І той сказав: „Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем!“ |
|
13 А ті поспішно взяли́ кожен шати свої, і постели́ли під ним на верху́ сходів. І засурми́ли вони в сурму́, і сказали: „Зацарював Єгу!“ |
|
14 І змовився Єгу, син Йосафа́та, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царе́м. |
|
15 |
|
16 І сів ве́рхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама. |
|
17 А на башті в Їзрее́лі стояв вартови́й. І побачив він на́товп Єгуїв, як він ішов, і сказав: „Я бачу на́товп!“ А Єгорам відказав: Візьми верхівця́, і пошли назу́стріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?“ |
|
18 І відправився верхіве́ць назу́стріч йому, і сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу́ відказав: „Що́ тобі до того? Повертай за мною!“ І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов той посо́л аж до них, та не вернувся“. |
|
19 І послав він другого верхівця́, і він прийшов до них та й сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу відказав: „Що тобі до гара́зду? Повертай за мною!“ |
|
20 І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кі́нна їзда́, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито“. |
|
21 І сказав Єгорам: „Запрягай!“ І запріг його колесни́цю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесни́цею, щоб зустріти Єгу, — і спітка́ли його в діля́нці їзреелянина Навота. |
|
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: „Чи все гаразд, Єгу?“ А той відказав: „Який гаразд при пере́любі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?“ |
|
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: „Зра́да, Ахазіє!“ |
|
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раме́нами, — і проби́ла стріла його серце, і він похили́вся на колесни́ці своїй... |
|
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого́: „Візьми, кинь його на діля́нці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, — я й ти ї́хали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво: |
|
26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу́ тобі на цій же діля́нці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій діля́нці за словом Господнім“. |
|
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу́ погна́вся за ним і сказав: „Убийте й його на колесни́ці!“ І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там. |
|
28 А раби його відве́зли його ве́рхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гро́бі з батька́ми його в Давидовому Місті. |
|
29 А в одина́дцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія. |
|
30 |
|
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: „Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого́?“ |
|
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: „Хто зо мною, хто?“ І виглянули до нього два-три є́внухи. |
|
33 А він сказав: „Скиньте її!“ І викинули її, — і бри́знула кров її на стіну́ та на коні. І він топтав її... |
|
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: „Підіть до тієї прокля́тої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка́!“ |
|
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічо́го, а тільки че́репа, та ноги, та долоні рук. |
|
36 І вони вернулися, і доне́сли йому про це. А він відказав: „Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янииа Іллю, говорячи: В Їзрее́левій діля́нці пси з'їдять Єзаве́лине тіло! |
|
37 І буде Єзаве́лин труп, як погні́й на пове́рхні поля в Їзреелевій діля́нці, так що не скажуть: Це Єзаве́ль“. |
Четвертая книга царствГлава 9 |
|
1 |
|
2 Придя туда, отыщи Иегу, сына Иосафата, потомка Нимши. Отзови его в сторону и уведи в самую дальнюю комнату. |
|
3 Возьми этот сосуд с елеем, вылей ему на голову и скажи: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Я помазал тебя в цари над Израилем““. Потом открой дверь и беги немедля». |
|
4 |
|
5 Пришел он туда и видит: там сидят военачальники. «Есть у меня к тебе дело, военачальник», — сказал он. «К кому из нас?» — спросил Иегу, и тот ответил: «К тебе, военачальник». |
|
6 Иегу встал и вошел в дом. Ученик пророков возлил елей ему на голову и сказал: «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Я помазал тебя в цари над народом ГОСПОДНИМ, над Израилем. |
|
7 Ты уничтожишь род Ахава, твоего владыки, и так отомщу Я за кровь слуг Моих, пророков, и за кровь всех служителей ГОСПОДА, пролитую Иезавелью. |
|
8 Сгинет весь род Ахава, Я уничтожу в Израиле всех мужчин рода Ахава — и взрослых, и детей! |
|
9 Поступлю Я с родом Ахава так же, как с родом Иеровоама, сына Невата, как с родом Ваасы, сына Ахии. |
|
10 Непогребенное тело Иезавели съедят псы на том самом земельном наделе в Изреэле“». Потом он открыл дверь и бежал. |
|
11 |
|
12 «Неправда! — возразили они. — Расскажи нам». И тот пересказал услышанное: «Он сказал, что так говорит ГОСПОДЬ: „Я помазал тебя в цари над Израилем“». |
|
13 Они тотчас сняли свои одежды и бросили на ступени ему под ноги, протрубили в рог и возгласили: «Иегу воцарился!» |
|
14 |
|
15 Сам царь Иорам отправился в Изреэль залечивать раны, полученные от арамеев в битве с Хазаэлем, царем арамейским. Иегу сказал: «Если вы за меня, пусть никто не оставляет города, не то обо всем будет известно в Изреэле». |
|
16 Сам Иегу взошел на колесницу и отправился в Изреэль, где лежал раненый Иорам. Царь иудейский Охозия приехал тогда навестить Иорама. |
|
17 |
|
18 Всадник выехал им навстречу и сказал: «Царь спрашивает, с добром ли идете?» «Какое тебе дело, с добром ли мы пожаловали или нет? — отвечал Иегу. — Поворачивай и следуй за мной!» А дозорный крикнул: «Посыльный добрался до них, но не возвращается!» |
|
19 Отправили второго всадника, тот подъехал к ним и сказал: «Царь спрашивает, с добром ли пришли?» «Какое тебе дело, с добром ли мы пожаловали или нет? — отвечал Иегу. — Поворачивай и следуй за мной!» |
|
20 А дозорный крикнул: «Посыльный добрался до них, но не возвращается! А тот, кто в колеснице, правит, как Иегу, потомок Нимши, — несется как безумный!» |
|
21 |
|
22 Увидев Иегу, Иорам спросил его: «С добром ли пришел, Иегу?» «Что же тут доброго, — отвечал тот, — когда Иезавель, твоя мать, без устали развратничает и множит колдовство?» |
|
23 Иорам тут же повернул и пустился прочь, крича Охозии: «Измена, Охозия!» |
|
24 А Иегу, натянув лук, выстрелил и попал Иораму между лопаток: стрела прошла сквозь сердце, и тот рухнул в своей колеснице. |
|
25 Иегу велел Бидкару, своему вознице: «Возьми его тело и брось на земельном наделе Навота из Изреэля. Помнишь, как мы с тобой ехали позади Ахава, отца Иорама, и какое прорицание о нем послал ГОСПОДЬ? |
|
26 „Кровь Навота и кровь его сыновей видел Я вчера, — вот пророчество ГОСПОДА, — и Я отплачу тебе на этом же земельном наделе“. Таким было пророчество ГОСПОДА, так что возьми его и брось на этом наделе, по слову ГОСПОДНЮ». |
|
27 |
|
28 Слуги отвезли его в Иерусалим и похоронили с праотцами в его гробнице в Городе Давидовом. |
|
29 Охозия воцарился в Иудее в одиннадцатый год царствования Иорама, сына Ахава. |
|
30 |
|
31 Когда Иегу въезжал в ворота, она выкрикнула: «Всё ли благополучно у тебя, Замврий, убийца своего владыки?» |
|
32 Он обернулся к окну и крикнул: «Кто за меня? Кто?» Выглянули на его зов два-три царедворца. |
|
33 «Выбросьте ее из окна!» — велел он. Они подчинились, и кровь ее брызнула на стену и на коней Иегу, — а он проехал прямо по ней. |
|
34 Затем он отправился пировать, но повелел: «Побеспокойтесь об этой проклятой, похороните, она всё-таки царская дочь». |
|
35 Пошли за ней, чтобы похоронить, но обнаружили только череп, ступни и кисти рук. |
|
36 Посланные вернулись и доложили об этом Иегу. Он сказал: «Так именно и предрек ГОСПОДЬ через слугу Своего Илию из Тишбы: на земельном участке изреэльском съедят псы тело Иезавели, |
|
37 будут останки Иезавели валяться в поле, как навоз, на том самом изреэльском участке, не опознать тогда будет Иезавели!» |
2-а царiвРозділ 9 |
Четвертая книга царствГлава 9 |
|
1 |
1 |
|
2 І при́йдеш туди, і побач там Єгу́, сина Йосафа́та, Німшієвого сина. І ти вві́йдеш, і ві́зьмеш його з-між братів його, і введеш його до вну́трішньої кімна́ти. |
2 Придя туда, отыщи Иегу, сына Иосафата, потомка Нимши. Отзови его в сторону и уведи в самую дальнюю комнату. |
|
3 І ві́зьмеш горня́ цієї оливи, і ви́ллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчи́ниш двері й утечеш, і не будеш чекати“. |
3 Возьми этот сосуд с елеем, вылей ему на голову и скажи: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Я помазал тебя в цари над Израилем““. Потом открой дверь и беги немедля». |
|
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту. |
4 |
|
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники́ ві́йська. І він сказав: „Слово мені до тебе, о керівнику!“ А Єгу відказав: „До ко́го з усіх нас?“ І той сказав: „До тебе, о керівнику!“ |
5 Пришел он туда и видит: там сидят военачальники. «Есть у меня к тебе дело, военачальник», — сказал он. «К кому из нас?» — спросил Иегу, и тот ответил: «К тебе, военачальник». |
|
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: „Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Пома́зую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем! |
6 Иегу встал и вошел в дом. Ученик пророков возлил елей ему на голову и сказал: «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Я помазал тебя в цари над народом ГОСПОДНИМ, над Израилем. |
|
7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзаве́лі. |
7 Ты уничтожишь род Ахава, твоего владыки, и так отомщу Я за кровь слуг Моих, пророков, и за кровь всех служителей ГОСПОДА, пролитую Иезавелью. |
|
8 І згине ввесь Ахавів дім, і ви́гублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну́, і невільного та вільного в Ізраїлі! |
8 Сгинет весь род Ахава, Я уничтожу в Израиле всех мужчин рода Ахава — и взрослых, и детей! |
|
9 І зроблю́ Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного. |
9 Поступлю Я с родом Ахава так же, как с родом Иеровоама, сына Невата, как с родом Ваасы, сына Ахии. |
|
10 А Єзаве́лю з'їдять пси в Їзрее́левій діля́нці, і не буде, хто б її поховав“. І відчини́в він двері та й утік... |
10 Непогребенное тело Иезавели съедят псы на том самом земельном наделе в Изреэле“». Потом он открыл дверь и бежал. |
|
11 А Єгу́ вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: „Чи все гаразд? Чого прихо́див той несамови́тий до тебе?“ А він відказав: „Ви знаєте того чоловіка та його мову“. |
11 |
|
12 А вони відказали: „Неправда! Розкажи ж нам!“ І той сказав: „Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем!“ |
12 «Неправда! — возразили они. — Расскажи нам». И тот пересказал услышанное: «Он сказал, что так говорит ГОСПОДЬ: „Я помазал тебя в цари над Израилем“». |
|
13 А ті поспішно взяли́ кожен шати свої, і постели́ли під ним на верху́ сходів. І засурми́ли вони в сурму́, і сказали: „Зацарював Єгу!“ |
13 Они тотчас сняли свои одежды и бросили на ступени ему под ноги, протрубили в рог и возгласили: «Иегу воцарился!» |
|
14 І змовився Єгу, син Йосафа́та, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царе́м. |
14 |
|
15 |
15 Сам царь Иорам отправился в Изреэль залечивать раны, полученные от арамеев в битве с Хазаэлем, царем арамейским. Иегу сказал: «Если вы за меня, пусть никто не оставляет города, не то обо всем будет известно в Изреэле». |
|
16 І сів ве́рхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама. |
16 Сам Иегу взошел на колесницу и отправился в Изреэль, где лежал раненый Иорам. Царь иудейский Охозия приехал тогда навестить Иорама. |
|
17 А на башті в Їзрее́лі стояв вартови́й. І побачив він на́товп Єгуїв, як він ішов, і сказав: „Я бачу на́товп!“ А Єгорам відказав: Візьми верхівця́, і пошли назу́стріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?“ |
17 |
|
18 І відправився верхіве́ць назу́стріч йому, і сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу́ відказав: „Що́ тобі до того? Повертай за мною!“ І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов той посо́л аж до них, та не вернувся“. |
18 Всадник выехал им навстречу и сказал: «Царь спрашивает, с добром ли идете?» «Какое тебе дело, с добром ли мы пожаловали или нет? — отвечал Иегу. — Поворачивай и следуй за мной!» А дозорный крикнул: «Посыльный добрался до них, но не возвращается!» |
|
19 І послав він другого верхівця́, і він прийшов до них та й сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу відказав: „Що тобі до гара́зду? Повертай за мною!“ |
19 Отправили второго всадника, тот подъехал к ним и сказал: «Царь спрашивает, с добром ли пришли?» «Какое тебе дело, с добром ли мы пожаловали или нет? — отвечал Иегу. — Поворачивай и следуй за мной!» |
|
20 І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кі́нна їзда́, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито“. |
20 А дозорный крикнул: «Посыльный добрался до них, но не возвращается! А тот, кто в колеснице, правит, как Иегу, потомок Нимши, — несется как безумный!» |
|
21 І сказав Єгорам: „Запрягай!“ І запріг його колесни́цю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесни́цею, щоб зустріти Єгу, — і спітка́ли його в діля́нці їзреелянина Навота. |
21 |
|
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: „Чи все гаразд, Єгу?“ А той відказав: „Який гаразд при пере́любі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?“ |
22 Увидев Иегу, Иорам спросил его: «С добром ли пришел, Иегу?» «Что же тут доброго, — отвечал тот, — когда Иезавель, твоя мать, без устали развратничает и множит колдовство?» |
|
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: „Зра́да, Ахазіє!“ |
23 Иорам тут же повернул и пустился прочь, крича Охозии: «Измена, Охозия!» |
|
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раме́нами, — і проби́ла стріла його серце, і він похили́вся на колесни́ці своїй... |
24 А Иегу, натянув лук, выстрелил и попал Иораму между лопаток: стрела прошла сквозь сердце, и тот рухнул в своей колеснице. |
|
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого́: „Візьми, кинь його на діля́нці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, — я й ти ї́хали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво: |
25 Иегу велел Бидкару, своему вознице: «Возьми его тело и брось на земельном наделе Навота из Изреэля. Помнишь, как мы с тобой ехали позади Ахава, отца Иорама, и какое прорицание о нем послал ГОСПОДЬ? |
|
26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу́ тобі на цій же діля́нці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій діля́нці за словом Господнім“. |
26 „Кровь Навота и кровь его сыновей видел Я вчера, — вот пророчество ГОСПОДА, — и Я отплачу тебе на этом же земельном наделе“. Таким было пророчество ГОСПОДА, так что возьми его и брось на этом наделе, по слову ГОСПОДНЮ». |
|
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу́ погна́вся за ним і сказав: „Убийте й його на колесни́ці!“ І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там. |
27 |
|
28 А раби його відве́зли його ве́рхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гро́бі з батька́ми його в Давидовому Місті. |
28 Слуги отвезли его в Иерусалим и похоронили с праотцами в его гробнице в Городе Давидовом. |
|
29 А в одина́дцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія. |
29 Охозия воцарился в Иудее в одиннадцатый год царствования Иорама, сына Ахава. |
|
30 |
30 |
|
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: „Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого́?“ |
31 Когда Иегу въезжал в ворота, она выкрикнула: «Всё ли благополучно у тебя, Замврий, убийца своего владыки?» |
|
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: „Хто зо мною, хто?“ І виглянули до нього два-три є́внухи. |
32 Он обернулся к окну и крикнул: «Кто за меня? Кто?» Выглянули на его зов два-три царедворца. |
|
33 А він сказав: „Скиньте її!“ І викинули її, — і бри́знула кров її на стіну́ та на коні. І він топтав її... |
33 «Выбросьте ее из окна!» — велел он. Они подчинились, и кровь ее брызнула на стену и на коней Иегу, — а он проехал прямо по ней. |
|
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: „Підіть до тієї прокля́тої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка́!“ |
34 Затем он отправился пировать, но повелел: «Побеспокойтесь об этой проклятой, похороните, она всё-таки царская дочь». |
|
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічо́го, а тільки че́репа, та ноги, та долоні рук. |
35 Пошли за ней, чтобы похоронить, но обнаружили только череп, ступни и кисти рук. |
|
36 І вони вернулися, і доне́сли йому про це. А він відказав: „Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янииа Іллю, говорячи: В Їзрее́левій діля́нці пси з'їдять Єзаве́лине тіло! |
36 Посланные вернулись и доложили об этом Иегу. Он сказал: «Так именно и предрек ГОСПОДЬ через слугу Своего Илию из Тишбы: на земельном участке изреэльском съедят псы тело Иезавели, |
|
37 І буде Єзаве́лин труп, як погні́й на пове́рхні поля в Їзреелевій діля́нці, так що не скажуть: Це Єзаве́ль“. |
37 будут останки Иезавели валяться в поле, как навоз, на том самом изреэльском участке, не опознать тогда будет Иезавели!» |